Історія сіл Степнянської сільської ради
Село Степне
Степне (до 1945 р. хутор Форварт) - село, центр сільської ради.
Розташоване за 40 км від районного центру м. Волноваха.
Площа населеного пункту - 134,4 га.
Населення - 975 осіб.
Кількість дворів – 351.
Засноване у 1930 р. переселенцями з Західної України.
День села - остання субота вересня.
Давно це було… Серед степу, у південно-східній частині Донецької області, на отрозі Приазовської височини виникло село, яке за своїм місцезнаходженням було назване Степне.
У давнину через цю місцевість проходив торгівельний шлях. Дорога з'єднувала два населених пункти - Красну Поляну та Петрівське. Біля дороги, за наказом цариці Катерини ІІ, була викопана криниця з джерельною водою.
А у квітні 1930 р. з с. Кропивницьке на бричках привезли молодь 15-18 років, яка побудувала біля лісу невелику клуню, нехитру їдальню та дві землянки для проживання. У перший рік було оброблено невелику земельну ділянку. Посіяли соняшник, кукурудзу.
Поселення поступово почало розширюватися. Перші будиночки з'явилися на вулиці Садовій, а потім на вулицях Мічурина та Гагаріна. Основною діяльністю населення було землеробство. Поступово мешканці почали розводити овець, через рік вже була отара, яку пас один вівчар.
У 1934 р. створений зернорадгосп «Донецький». Село стало його відділенням № 3 та складалось з 7 хатинок. Йшов час, будувалися нові будинки. До села почали приїжджати багато переселенців з різних куточків.
Першим керівником радгоспу був Микола Олександрович Кащенко.
З 1964 р. два відділення зернорадгоспу в селах Степне та Кропивницьке об'єднані в колективне сільськогосподарське підприємство «Маріупольська птахофабрика» в зв'язку зі створенням системи «Птахопром». Директором призначили Миколу Олександровича Бойко. В селах розпочалося будівництво присадибних жилих будинків.
Найбільшого розквіту село та господарство досягло при керівництві Заслуженого працівника сільського господарства України Антона Георгійовича Сарбаш, який очолив його з 1980 по 2010 рік. Вмілий організатор, дбайливий господар ,вимогливий до себе і підлеглих, принциповий,далекоглядний, він зумів в складних умовах ринкової конкуренції не тільки зберегти підприємство, а й вивести його на сучасний виробничий рівень . За тридцять років керівництва підприємство перетворюється на потужний сільськогосподарський комплекс, головними напрямками якого стає птахівництво, тваринництво і землеробство. Вартість основних фондів господарства зросла в чотири рази, а виробництво валової продукції збільшилось у три з половиною рази. Підприємством приділяється велика увага розвитку соціальної сфери .Господарство будує сільський Будинок культури і дитячий садок на 90 місць , зводить двоповерхові житлові будинки та будинки- котеджі , в селі з’являються нові вулиці з асфальтним покриттям .
З 2000 року господарство реорганізовано в товариство з обмеженою відповідальністю « Маріупольська птахофабрика» .
З квітня 2010 року директором ТОВ « Маріупольська птахофабрика» став Сарбаш Валерій Антонович, якому в 2012 році було присвоєно почесне звання « Заслужений робітник сільського господарства України».Завдяки вмілому керівництву Валерія Антоновича , ініціативності, наполегливості в досягненні мети та сучасному баченні виробництва ,ТОВ «Маріупольська птахофабрика» стає автоматизованим і модернізованим підприємством. У господарстві працює птахофабрика потужністю 350 тисяч голів курей , корпуса якої мають сучасне імпортне обладнання , ферма великої рогатої худоби на 1300 голів, свиноферма на 800 свиней, ферма по вирощуванню овець на 1500 голів.
Підприємство має сільгоспугідь площею більше 5 тис. га для вирощування зернових ,технічних і кормових культур. Щороку механізований парк оновлюється новими тракторами, комбайнами та обладнанням.
Завершується будівництво сучасного заводу по виробництву комбікорму для виробничих потреб потужністю 10 тон на годину. На підприємстві впроваджуються новітні ІТ- технології з управління виробництвом. Кожен рік 60% прибутку інвестується в розвиток підприємства.
ТОВ « Маріупольська птахофабрика» - підприємство, яке своєчасно і в повному обсязі сплачує заробітну плату та орендну плату за земельні частки ( паї), податки та збори до бюджету, постійно допомагає бюджетним установам та бере активну участь в розвитку соціальної сфери на селі. Продукція,яка виробляється підприємством, реалізується населенню за пільговими цінами.
ТОВ «Маріупольська птахофабрика» і сьогодні є прикладом стабільності та перспективності.
В селі працює пекарня, яка випікає для мешканців запашний хліб за низькою ціною - 6 грн. за 900-грамову хлібину.
Забудова села квартальна, представлена як присадибними жилими будинками, так і 5 двоповерховими будинками та 15 будинками котеджного типу.
Функціонують: загальноосвітня школа 1-3 ст. на 320 місць, дитячий садок на 90 місць, фельдшерський пункт, Будинок культури на 400 місць, бібліотека, відділення зв'язку, АТС, магазини.
Всі вулиці мають асфальтно-бетонне покриття. Водопостачання села здійснюється від двох свердловин. Централізованим водовідведенням забезпечені об'єкти культурно-побутового призначення, житлові та котеджні будинки. Село електрифіковане, телефонізоване, має Інтернет-зв'язок. Ведеться індивідуальне будівництво жилих будинків.
Гості називають село «маленький Едем». Люблять своє село дорослі і діти, вважають його гарним і затишним. Рівні вулички, чисті подвір’я, а поруч - ліс. Казкова місцевість!
Кропивницьке
Кропивницьке (до 1964 р. відділення зернорадгоспу Рівнопіль) - село входить до складу Степнянської сільської ради.
Засноване у 1912 р. синами землеробів с. Петрівське.
Розташоване за 7 км від с. Степне.
Площа - 34,1 га, населення - 217 осіб, кількість дворів - 75.
Засноване у 1912 р.
В селі діють: ферма КРХ на 300 голів, птахоферма на 6 тис. голів та інкубатор, механізована тракторна бригада.
Сільська рада заснована у 1993 р.
Площа території сільської ради - 360 га.
На землях сільської ради росте ліс з різними видами дерев: дуб, ясен, клен, береза, навесні завітають дикі тюльпани, нарциси, фіалки, барвінок, мать-і-мачуха, проліски. Серед тварин водяться дикі кабани, барсуки, зайці, лисиці, вовки, косулі.
Шановні мешканці сіл, нагороджені державними нагородами:
орденами «Знак пошани» та «За заслуги» 3 ст. - Сарбаш Антон Георгійович, заслужений працівник сільського господарства України;
орденом Трудової слави 3 ст. - Кисельова Ніна Григорівна,
орденом «Знак пошани» - Кравченко Валентина Павлівна та Радзишевський Володимир Йосипович,
присвоєно почесне звання «Мати-героїня» - Коротенко Надія Петрівна, Цапчук Надія Василівна, Панченко Оксана Іванівна, Кисельова Ніна Григорівна,Біщик Віра Миколаївна, Постовіт Валентина Олександрівна, Коршикова Раїса Стефанівна
Великий внесок у благоустрій населених пунктів Степне та Кропивницьке зробила депутат Верховної Ради СРСР двох скликань Лідія Андріївна Скляренко.
З 1998 р. сільську раду очолює Наталія Василівна Момот.
За підсумками 2005 р. сільська рада визнана кращою сільською радою Волноваського району, нагороджена Почесною грамотою та Почесним знаком.
Наталія Момот, сільський голова
